Літаки здавна визнані найбезпечнішим видом транспорту. Вони існують так довго, що вірогідність падіння через механічні пошкодження становить лише 20%. І в той самий час це транспорт, окутий таємницями.
Вочевидь, будь-який прилад може виявитися несправним, що потягне за собою аварії та катастрофи. Що куди менш очевидно – літаки вагою не менше 20 тонн не зникають в повітрі безслідно.
Чи все-таки зникають?
Рейс MH370
В аеропорту людно, за вікном набирають висоту пасажирські літаки. Відвідувачі поспішають до посадкових гейтів, слідкують за табло вильотів, прогулюються по магазинам перед відправленням. Циферблати, розвішані всюди, показують вечір 7 березня. На дворі 2014 рік.
12 членів екіпажу Malaysia Airlines вирушають на борт літака, щоб здійснити черговий переліт. Ще 227 майбутніх пасажирів очікують на свій рейс: Куала-Лумпур — Пекін.
Очікують і двоє українців, Сергій Дейнеко і Олег Чустрак, добрі знайомі та співвласники меблевої компанії NIKA Меблі. Поїздка до Малайзії та Пекіну для них не в новинку – там вони відвідували меблеві виставки двічі на рік, восени та навесні, вже протягом 5-7 років. Чергова бізнесова подорож, нічого фантастичного.
Обставини внесли свої корективи. Олег із Сергієм мали б вже повертатися назад до України, але змушені чекати в лобі аеропорту. То не страшно. Після завершення всіх справ чоловіки знов воз’єднаються зі своїми сім’ями. Залишилось ще трошки потерпіти.
Голос сповіщає про посадку на борт. Двоє українців разом з 225-ма іншими пасажирами йдуть до гейтів, займають свої місця в літаку. О 00:41 ночі рейс MH370 злітає. Над сидіннями блимає позначка про пристібнуті ремені. Ніяких видимих проблем, ніч ясна та спокійна, політ обіцяє бути комфортним. MH370 пролітає над Південнокитайським морем і незабаром мине малайзійський простір.
В той самий час диспетчери знаходяться на зв’язку, готові передати контроль до в’єтнамських авіадиспетчерів. О 01:19, 8 березня, диспетчер:
— Малайзійський 370, працюйте з Хошиміном, 120, 9. Добраніч.
— Добраніч. Малайзійський 370, — стандартно відгукується капітан рейсу і перший пілот, Захарі Ахмад Шах.
Це останній голосовий контакт з MH370, адже о 01:21 літак зненацька зникає з усіх радарів, а з ним і 239 людей.
Пошукова операція
О другій годині ночі колишнього кризового директора Malaysia Airlines Фуада Шаруджі пробуджують тривожним дзвінком – зв’язок з рейсом MH370 втрачено, а сам літак зник із їхньої системи. Прибувши до аварійного центру, Шаруджі вже розумів, що вони мають справу з надзвичайним випадком. Він був збентежений, навіть наляканий, і як і всі інші працівники центру не мав жодних уявлень про те, що могло статися.
Фуада Шаруджі з групою спеціалістів звернулися до Таїланду, Гонконгу та В’єтнаму, щоб ті спробували зв’язатись з MH370, але ніхто з перелічених відповіді від рейсу не отримав. Всю ніч вони хапалися за все можливе, натомість ситуація набувала все більш містичних рис. Було очевидно, що сталося щось серйозне.
Рано-вранці 8 березня розпочалися пошуково-рятувальні операції. В першу чергу необхідно було дістатися точки, де перебував літак, перш ніж зникнути з радарів. Приблизно в той самий період часу авіакомпанії повідомили, що робітники однієї з бурових платформ у Південнокитайському морі бачили вибух в небі, наче впав літак.
Літаки повітряних сил В’єтнаму зафіксували дві великі нафтові плями близько півдня В’єтнаму, приблизно десяти кілометрів завдовжки кожна. Згодом виявиться, що паливо належало кораблю. В свою чергу пілот авіакомпанії Cathay Pacific, що створював рейс з Гонконгу до Куала-Лумпур, повідомив, що бачив величезні уламки в океані.
Варто було дізнатися, що літак не приземлився в жодному з найближчих аеропортів, як інтернет користувачі наче сказилися: шквал теорій, підозр, спостережень та хвилювань. Одні вважали, що літак було викрадено, інші, що він розбився десь в джунглях Яви. Істина могла виявитися абсолютно будь-якою, адже правди не знав ніхто.
Перед остаточним зникненням MH370, ще один пілот ночного рейсу до Токіо, що знаходився на 30 хвилин попереду, зв’язався з рейсом MH370 на аварійній частоті. За його словами, було замало технічних завад, але йому вдалося почути чиєсь бурмотіння.
Переважно на борту рейсу MH370 знаходилися мешканці таких країн, як Китай і Малайзія, але у меншості також громадяни Індонезії, України, Росії, Австралії, Франції, Індії, Італії, Канади, Данії, Нової Зеландії та Америки. Сім’ї зниклих, розкиданих по світу, із завмерлим серцем очікували на прес-конференцію від Malaysia Airlines, сподіваючись отримати хоч якусь інформацію про те, що сталося. Найбільше за інші турбувало тільки єдине запитання : «Чи живі пасажири рейсу MH370?»
Друзі та родичі очікували в готелі, а їх розпач через брак інформації неможливо описати словами. Цзян Хуэй – син однієї з пасажирів – розповідав про те, як вони намагалися дзвонити до родичів, і замість голосової пошти чули гудки. Більш того, донька одного з пасажирів отримала вхідний дзвінок від батька, що знаходився на рейсі MH370. Відповісти на дзвінок вона не встигла – телефон замовкнув.
Ця надія, така далека й нестабільна, все ж трималась до останнього. Якщо чутно рінгтони, напевно, вийде відстежити дзвінки? Але на запити родичів Malaysia Airlines відповідали одне й те саме – в них немає технологій для таких відстаней.
Більше 24 годин без зв’язку
Повномасштабний пошук рейсу продовжувався, але безуспішно – жодних ознак літака чи чогось пов’язаного з ним. Увага всього світу прикута до загадкового зникнення MH370. Люди обговорюють це в соцмережах, діляться здогадками, поширюють будь-яку інформацію, яка теоретично може допомогти. Але жодні з висунутих теорій не відповідають дійсності – навіть найменшого натяку на стан та місцезнаходження MH370 як не було, так і немає.
Чимало незалежних особистостей приєднались до розслідування головної таємниці авіації в історії, формуючись в групи та організації. Звичайні цивільні з усього світу також ділилися думками та своїми знаннями в різних корисних сферах. Одним із найактивніших добровольців став випускник Гарварсдкього університету, приватний пілот і науковий журналіст Джефф Вайз, але докладніше про нього ми згадаємо трохи пізніше.
На третій день пошуків представники влади Малайзії повідомили, що військовий радар помітив, як літак відхилився від курсу на сотні кілометрів та полетів у протилежний бік, до Малаккської протоки. Таким чином, після зникнення з радарів MH370 пролетів ще більше години. Тим не менш підтвердити на 100% що це був саме MH370, малайзійські військові не могли. Радар не показує, що саме бачить, лише наявність об’єкту в небі – ні висоти, ні швидкості, нічого, що могло б відкрити завісу таємниці.
Незважаючи на великий брак інформації, це пробуджувало сподівання, що літак не зазнав катастрофи, отже й шанс на безпеку пасажирів не вмирає. Від опції з авіакатастрофою, проте, ніхто остаточно не відмовлявся: уламки шукали в Андаманському і в Південнокитайському морях. Це спантеличило громадян: літак не може знаходитися в обох цих місцях, то чому Malaysia Airlines зосереджує пошуки не там, де треба? Напруга серед людей, в особливості родичів та друзів зниклих, починає зростати, а сумніви закрадаються глибоко в мозок. Чи не приховує верхівка щось суттєве?
inmберезня прем’єр міністр Малайзії скликав журналістів на прес-конференцію, щоб прокоментувати нову інформацію щодо знімків супутників. Ті показали, що MH370 дійсно змінив початковий курс, і прямував до Півострівної Малайзії, перш ніж повернути на північний захід. Виходячи з цього прем’єр міністр заявив, що пошуки в Південнокитайському морі припиняються, натомість вони будуть думати над передислокацією.
Але було дещо, що не взяли до уваги. Незадовго до прес-конференції волонтеркою Tomnod (платформа для переглядання супутникових знімків), Сінді Хендрі, було знайдено білі плями в Південнокитайському морі, що нагадували носову частину літака. Дедалі їх ставало все більше: шматки, схожі на фюзеляж, чи хвіст літака. Сінді повідомила про це Tomnod, але так і не отримала підтверджень, що то були саме уламки.
Офіційна версія
Чим більше з’являлося деталей по справі рейсу MH370, тим більше вона ставала заплутаною та викликала ще більше запитань. Деякі з них обговорювали в документальному фільмі від Нетфлікс. Виявилося, що компанія супутникового зв’язку Inmarsat встановила на борту літака обладнання, що мало зв’язок із супутником, розташованим над центром Індійського океану. Більш того, зв’язок літака з супутником тривав ще шість годин після втрати зв’язку. Означає, що весь цей час літак продовжував свій шлях. З цього випливає два можливі маршрути: MH370 прямував або на південь, до Індійського океану; або ж на північ, до Центральної Азії.
З’ясувавши деталі, Inmarsat та британська розслідувальна група зв’язалися з представниками влади Малайзії, щоб підтвердити обраний MH370 маршрут – південний коридор, тобто в межах Індійського океану. Ця локація не має місць для посадки, що змусило визнати, що рейс MH370 таки зазнав аварії.
З іншого боку, ніяких фізичних доказів надано не було. Це викликало сильне обурення серед родичів, які наполягали на тому, що Малайзія бреше. Розпач спричинив заколоти та протести в Пекіні біля посольства Малайзії.
Додаткові слова прем’єр міністра Малайзії приголомшили, адже той визнав, що рейс змінив курс навмисно. Тепер ця таємниця підлягає кримінальному розслідуванню, адже ще належить з’ясувати, хто і навіщо цьому посприяв.
Теорія I
Перша теорія включає в себе самогубство головного пілота за особистими причинами чи через свої політичні мотиви. Рейс MH370 виконували два пілота – капітан Захарі Ахмад Шах і другий пілот Фарік Абдул Хамід.
Фарік мав дружину та дітей, не настільки досвідчений в польотах на відміну від свого колеги, що автоматично викреслює його зі списку підозрюваних. Натомість в сімейному житті Захарі були негаразди – його шлюб розвалювався, і чоловік був спустошеним. Цим поділився друг Захарі для MailOnline, але залишився анонімним.
Звинувачувати Захарі Ахмада в масовому вбивстві почали, коли стало відомо, що в його будинку знайшли домашній симулятор польотів з маршрутом рейсу MH370.
Самогубство через депресію звучить доволі реалістично, враховуючи, що на пам’яті людства існують такі випадки. Та не будемо поспішати, адже й тут є свої нестикування.
В документальному фільмі від Нетфлікс родичі Захарі Ахмада переконані, що вагомих причин скоювати самогубство в нього не було. Ба більше, він не нагадував людину, яка забере з собою ще 238 невинних душ. В свою чергу неназваний друг Захарі стверджує, що розлучення могло повпливати на пілота. То в чиїх словах криється істина?
Безумовно, ніколи не знаєш, з якими демонами людина бореться щодня. Однак навіть якби ця гіпотеза мала право на існування, на що пілот так довго чекав, перш ніж направити літак вниз? Насолоджувався останніми годинами життя, налаштовувався? Можливо, сумнівався? Хіба ті, хто наважився на такий відчайдушний вчинок, оберуть залишатися в цьому світі якнайдовше?
Збентежили й політичні погляди Захарі. Він був прихильником Анвара Ібрагіма – лідера опозиційної партії Малайзії, – чиї демократичні мітинги Захарі Ахмад відвідував. Таким чином те, що сталося з MH370, сприйняли як можливий політичний мотив пілота, чим миттєво зробили з нього лиходія. Та якщо трохи поміркувати, чи не занадто «скромним» вийшов террор, що не залишив після себе жодного повідомлення?
Вся суть терористичних злочинів – заявити про свою політичну позицію, зробити це якомога більш публічно. Який сенс терористам робити щось нишком, де іншим доведеться ламати голови над причинно-наслідковими зв’язками? Адже, за думкою терористів, їх дії націлені на зміни. Чи можна розраховувати на будь-які зміни чи реакції, якщо люди й гадки не мають, за яких причин та яким чином зник рейс MH370?
Хіба що якесь третє обличчя стоїть за катастрофою MH370, але ніяк не сам пілот.
Теорія II
Сплановане зникнення рейсу. Враховуючи всі факти та озвучені думки, в тому числі конспірологічні, гіпотеза про те, що за зникненням MH370 дійсно стоїть хтось конкретний, має рацію чи не найбільше. Згадаємо, що сигнал з рейсом пропав зненацька, наче його вимкнули навмисно, чи щось або хтось «заглушило» сигнал. І, якщо просувати теорію, що Захарі дійсно не причетний, це ж може пояснити його мотивацію продовжити шлях.
У випадках, коли літак зникає з радарів диспетчерів, передбачені конкретні дії, яким пілот має слідувати. Першочергово він налаштовує транспондер – бортовий радіолокаційний відповідач, який відправляє унікальний код для ідентифікації літака. Далі пілот намагається зв’язатися з іншими літаками поблизу: у випадку MH370 з ним зв’язався рейс до Токіо, що знаходився на 30 хвилин попереду. Якщо нічого з інструкції для екстрених ситуацій не спрацьовує, пілот має дотримуватися чи не найголовної умови – рухатися заздалегідь узгодженим маршрутом. Самовільно міняти маршрут або повертатись назад пілот права не має.
Звичайно, навіть в таких правилах є виключення, коли дозволяється прямувати до найближчого аеродрому, або якщо втрата зв’язку сталася невдовзі після зльоту і безпечніше повернутися. Якщо екіпажу з пасажирами щось загрожує, пілот може відхилитися від маршруту, але навіть тоді зобов’язаний подати сигнал. Хіба що за якихось причин жоден з пілотів не могли цього зробити, як і налагодити зв’язок. Чи хтось їм заважав.
Пролетіти ще 6, а то й більше годин після зникнення зв’язку, так ще й змінивши маршрут, MH370 не міг. Модель цього літака – Boeing 777-200LR, перед відправкою був повністю заправлений, про що також згадується у Вікіпедії. Обсягу авіаційного палива на борту вистачало для 7 годин 30 хвилин польоту, тобто достатня кількість для рейсу та посадки. До того ж два найближчі аеродроми знаходилися в Китаї – кінцевому пункті призначення.
Уявімо, що через певні перешкоди рейс MH370 не зміг виконати закладений шлях та вкластися у виділений час, і запросити дозвіл на аварійну посадку також. Топливо закінчується, літак падає в Індійський океан, де, за оприлюдненими даними, були знайдені уламки. Візьмемо до уваги й те, що океанська течія непередбачувана, і дійсно могла «відкинути» уламки на велику відстань. Головне запитання, на яке навіть через 10 років ми не маємо чіткої відповіді – де сам літак?
Припустимо, що MH370 справді впав до Індійського океану, хоча що він там робив – незрозуміло. Якщо знайшлися запчастини, хіба поблизу, або хоча б в тій місцевості за цілих 10 років не знайшлася б основа самого літака?
Враховуючи скритність малайзійської авіакомпанії, влади та абсолютно всіх, хто керував розслідуванням, родичі пасажирів та екіпажу не могли так легко цьому довіритися. Невже рік згодом уламки, які, як стверджувала міжнародна група експертів, належали MH370, раптово взяли і знайшли біля французького острова Реюньйон? А інший уламок взагалі розшукав авантюрист Блейн Гібсон, який всього протягом двох годин блукав по узбережжю Мозамбіцької протоки, схід Африки. Далі ще щонайменше 20 уламків від боїнгу 777 Гібсон знайшов на Мадагаскарі.
І все це заслуги однієї людини, хоча до цього MH370 шукали цілі організації: армії, флоти, бюро транспортної безпеки, небайдужі цивільні тощо. То що ж це – справжня фантастика, чи погано вигадана легенда?
Знов-таки, жодних прямих доказів того, що уламки належать MH370, встановлено не було. Означає, що офіційна заява нічим не підкріплена, а є лише припущенням. Тож питання так і залишається відкритим. Чи падав рейс MH370 взагалі, чи знайдені уламки були сфабриковані, щоб нарешті «зам’яти» історію з таємним зникненням рейсу? І якщо літак дійсно не падав, куди в результаті подівся екіпаж з пасажирами, і хто за цим стоїть?
Блейна Гібсона підозрювали, як співучасника однієї великої брехні. Хтось називав російським чи американським шпигуном, хоча насправді для такої махінації навіть не обов’язково наймати перевірену людину. Героєм міг стати будь-який перехожий, що мандрував берегом океану і випадково натрапив на неймовірну знахідку. Він бачить щось схоже на запчастини від літака, викликає берегову охорону і вуа-ля – на місці логічно припускають, що уламки з великою ймовірністю належать тому самому зниклому боїнгу. Це було лише питанням часу, бо беззаперечно знайшлися б ті, хто не може стояти осторонь.
Теорія III
І знов Росія. Через 4 з половиною місяців після зникнення, інший рейс Malaysia Airlines, MH17, вилетів з Амстердаму і був збитий над територією України біля кордону з Росією. Міжнародне розслідування встановило, що боїнг 777 було збито, а незалежні дослідники в свою чергу довели, що зенітний ракетний комплекс належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська. Що ж це було – випадковість, чи акт війни, враховуючи, що напруга між Україною та Росією тоді лише зростала? Була це агресія Росії, випадково направлена не на того противника, чи відволікаючий маневр?
Наявність на борту MH370 росіянина, Миколая Бродського, зародила теорію про те, що саме він міг бути агентом, з чиєї милості рейс 8 березня 2014 року зазнав складнощів.
Згодом по крихтах спливає нова інформація, і тепер виходить, що й Америка знає та приховує правду. В тому місці, де зник літак, курсували два американських літаки ДРЛС, що бачать усе в радіусі 600 кілометрів. Вони 100% мали б побачити і місцезнаходження MH370. Ще й супутникова компанія Inmarsat, виявляється, майже рік не публікувала повні дані щодо MH370. Через це люди довгий час не знали, що обладнання в літаку, яке відповідало за його зв’язок з супутником, вимкнули разом з усіма іншими способами зв’язку, а потім ввімкнули знову.
Сім’ї так і не знайдених родичів MH370 обурені – скільки ще їх годуватимуть нісенітницями? Вони більше не знають, чому вірити, а точніше не вірять нікому, хто безсумнівно щось приховує. Для збереження репутації чи через складність прийняття правди – вже інше питання.
Висновки
Як ви бачите самі, гіпотези щодо того, як цілий літак з двома сотнями людей на борту міг розчинитися у повітрі, гуляють найрізноманітні. Але в справах, що повністю зіткані з таємниць, нічого іншого, як фантазувати, не залишається. І в таких випадках будь-які теорії, навіть ті, що з першого погляду здаються смішними чи божевільними, мають місце бути.
З моменту трагедії рейсу MH370 минуло 10 років, а людство донині міркує над тим, яка з існуючих теорій щонайбільше наближена до правди. Можливо, колись ми нарешті дізнаємось, що стільки років ховалося за ширмою. Повсяк менш доки існують люди, як журналіст Джефф Вайз.
Джефф був членом «Незалежної групи» по справі MH370, допоки коллеги не «оскаржили» його за надто неправдоподібні припущення. Тим не менш Джеффа це не зупинило, і до сьогоднішнього дня він продовжує розгадувати цю заплутану історію. Вайз має Ютуб канал і сайт з подкастами FindingMH370.com, де приділяє увагу багатьом деталям. Він переконаний, що рано чи пізно нам вдасться знайти відповідь на запитання, що ж насправді сталося з MH370 8 березня 2014 року. Будемо сподіватись і ми.
Залишити відповідь